первобутній

ПЕРВОБУ́ТНІЙ, а, е, рідко.

Те саме, що пе́рві́сний 1–3.

Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (В. Гжицький);

З віку в вік там [над Сулою] тирлувались вівці, Гніздились по будяках джмелі. І плила через колючі вінця Солодь первобутної [первобутньої] землі (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. первобутній — -я, -є, рідко. Те саме, що первобутний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. первобутній — Первісний, див. первичний  Словник чужослів Павло Штепа
3. первобутній — Первобу́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)