первовік

ПЕРВОВІ́К, у, ч., заст.

Початок віків, найдавніший час.

– З первовіку не було гір, лише вода... Така вода, гейби море без берегів. Та й Бог ходив водою (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. первовік — -у, ч., заст. Початок віків, найдавніший час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. первовік — ПЕРВОВІ́К, у, ч., заст. Початок віків, найдавніший час. — З первовіку не було гір, лише вода… Така вода, гейби море без берегів. Та й бог ходив водою (Коцюб., ІІ, 1955, 328).  Словник української мови в 11 томах
3. первовік — Первовік, -ка и -ку м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. І. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100.  Словник української мови Грінченка