первовічний

ПЕРВОВІ́ЧНИЙ, а, е.

Той, що існує від початку віків.

Первовічний, як Бог (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. первовічний — -а, -е, заст. Прикм. до первовік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. первовічний — Первові́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. первовічний — Первовічний, -а, -е Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217.  Словник української мови Грінченка