первовічний первові́чний -а, -е, заст. Прикм. до первовік. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках первовічний — ПЕРВОВІ́ЧНИЙ, а, е. Той, що існує від початку віків. Первовічний, як Бог (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах первовічний — Первові́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.) первовічний — Первовічний, -а, -е Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217. Словник української мови Грінченка