первовічний
первові́чний
-а, -е, заст.
Прикм. до первовік.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- первовічний — ПЕРВОВІ́ЧНИЙ, а, е. Той, що існує від початку віків. Первовічний, як Бог (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- первовічний — Первові́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- первовічний — Первовічний, -а, -е Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217. Словник української мови Грінченка