первовічний

Первові́чний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первовічний — -а, -е, заст. Прикм. до первовік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. первовічний — ПЕРВОВІ́ЧНИЙ, а, е. Той, що існує від початку віків. Первовічний, як Бог (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. первовічний — Первовічний, -а, -е Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217. Словник української мови Грінченка