1. Словник української мови у 20 томах

первовічний

ПЕРВОВІ́ЧНИЙ, а, е.

Той, що існує від початку віків.

Первовічний, як Бог (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первовічний — -а, -е, заст. Прикм. до первовік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. первовічний — Первові́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. первовічний — Первовічний, -а, -е Отъ начала вѣковъ сущій. Первовічний, як Бог. Гн. II. 217. Словник української мови Грінченка