первовік

Значення в інших словниках

1. первовік — ПЕРВОВІ́К, у, ч., заст. Початок віків, найдавніший час. – З первовіку не було гір, лише вода... Така вода, гейби море без берегів. Та й Бог ходив водою (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
2. первовік — ПЕРВОВІ́К, у, ч., заст. Початок віків, найдавніший час. — З первовіку не було гір, лише вода… Така вода, гейби море без берегів. Та й бог ходив водою (Коцюб., ІІ, 1955, 328). Словник української мови в 11 томах
3. первовік — Первовік, -ка и -ку м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. І. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100. Словник української мови Грінченка