1. Словник української мови Грінченка

первовік

Первовік, -ка и -ку

м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Kolb. І. 96. Так було з первовіку. ЕЗ. V. 100.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первовік — -у, ч., заст. Початок віків, найдавніший час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. первовік — ПЕРВОВІ́К, у, ч., заст. Початок віків, найдавніший час. – З первовіку не було гір, лише вода... Така вода, гейби море без берегів. Та й Бог ходив водою (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. первовік — ПЕРВОВІ́К, у, ч., заст. Початок віків, найдавніший час. — З первовіку не було гір, лише вода… Така вода, гейби море без берегів. Та й бог ходив водою (Коцюб., ІІ, 1955, 328). Словник української мови в 11 томах