первоначало

ПЕРВОНАЧА́ЛО, а, с., книжн.

Перше, головне начало, первісна суть.

Міф про Ероса-Ерота сягає глибокої античності. Зробимо виписку з міфологічного словника: у Гезiода вiн – одне з чотирьох космогонiчних первоначал, поряд iз Хаосом, Геєю й Тартаром (із журн.).

Значення в інших словниках

1. первоначало — первонача́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. первоначало — -а, с. 1》 Те, з чого щось почалося. 2》 Споконвічна сутність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. первоначало — Прапочаток, початок початків, споконвічний печаток  Словник чужослів Павло Штепа
4. первоначало — ПЕРВОНАЧА́ЛО, а, с., книжн. Перше, головне начало, первісна суть.  Словник української мови в 11 томах