первоначало —
первонача́ло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
первоначало —
-а, с. 1》 Те, з чого щось почалося. 2》 Споконвічна сутність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
первоначало —
Прапочаток, початок початків, споконвічний печаток
Словник чужослів Павло Штепа
первоначало —
ПЕРВОНАЧА́ЛО, а, с., книжн. Перше, головне начало, первісна суть. Міф про Ероса-Ерота сягає глибокої античності. Зробимо виписку з міфологічного словника: у Гезiода вiн – одне з чотирьох космогонiчних первоначал, поряд iз Хаосом, Геєю й Тартаром (із журн.).
Словник української мови у 20 томах