первопуток
ПЕРВОПУ́ТОК, тку, ч.
Перша зимова дорога по новому снігу.
У грудні по сніжному первопутку Лука Тихонович їхав з Ісидором [собакою] у Водяне – була думка пополювати на лисиць і зайців (О. Донченко);
– Приїжджайте! Сніжним первопутком 3 хлібом-сіллю будемо стрічать! (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)