первотворець

ПЕРВОТВОРЕ́ЦЬ, рця, ч., заст.

Перший автор.

Первотворець тексту;

Первотворець “Слова о полку Ігоревім”.

Значення в інших словниках

1. первотворець — первотворе́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови