переборщувати
ПЕРЕБО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБОРЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., з чим і рідко що і без дод., розм.
Перевищувати міру в чому-небудь.
Нам здавалось, що ми надзвичайні силачі, і завсігди переборщували: з фортеці бігли до Казенного саду, не відпочиваючи, півтори верстви (з мемуарної літ.);
На лекціях її цікавість часом переборщувала (Я. Качура);
Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Яновська);
У всім було наш Свиридко Переборщить мірку (І. Франко);
[Коршун:] А чи не переборщили ми тут, товариші? Не здатний, по-моєму, Малинін на великий злочин (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)