переборщувати

ПЕРЕБО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБОРЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., неперех. і рідко перех., розм. Перевищувати міру в чому-небудь.

Нам здавалось, що ми надзвичайні силачі, і завсігди переборщували: з фортеці бігли до Казенного саду, не відпочиваючи, півтори верстви (Думки про театр, 1955, 35);

На лекціях її цікавість часом переборщувала (Кач., II, 1958, 32);

Варка сама побачила, що переборщила, образивши завжди тиху, звичайну та приємну подругу (Л. Янов., І, 1959, 251);

У всім було наш Свиридко Переборщить мірку (Фр., XI, 1952, 271);

[Коршун:] А чи не переборщили ми тут, товариші? Не здатний, по-моєму, Малинін на великий злочин (Собко, П’єси, 1958, 248).

Значення в інших словниках

1. переборщувати — перебо́рщувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. переборщувати — див. ПЕРЕБІЛЬШУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. переборщувати — див. перебільшувати  Словник синонімів Вусика
4. переборщувати — -ую, -уєш, недок., переборщити, -щу, -щиш, док., неперех. і рідко перех., розм. Перевищувати міру в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. переборщувати — ПЕРЕБО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБОРЩИ́ТИ, щу́, щи́ш, док., з чим і рідко що і без дод., розм. Перевищувати міру в чому-небудь.  Словник української мови у 20 томах
6. переборщувати — ПЕРЕБОРЩИ́ТИ розм. (перевищувати міру в чомусь), ПЕРЕСОЛИ́ТИ розм., ПЕРЕПЕРЧИ́ТИ розм., ПЕРЕБРА́ТИ розм., ПЕРЕДА́ТИ розм., ПЕРЕБА́ВИТИ розм. рідше; ПЕРЕГНУ́ТИ розм. (припуститися перегину); ПЕРЕЙТИ́, ПЕРЕСТУПИ́ТИ, ПЕРЕХОПИ́ТИ (із сл. край, межа тощо).  Словник синонімів української мови
7. переборщувати — Перебо́рщувати, -бо́рщую, -щуєш; переборщи́ти, -борщу́, -щи́ш, -ща́ть; не -борщи́, -борщі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. переборщувати — Перебо́рщувати, -щую, -єш сов. в. переборщити, -щу, -щиш, гл. Дѣлать, сдѣлать излишнее, сверхъ мѣры, пересаливать, пересолить, преувеличить. Ном. № 7691, 7693. Любощів давано, да не вміючи переборщили.  Словник української мови Грінченка