перебреха
ПЕРЕБРЕ́ХА, и, ч. і ж., розм.
Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду.
Шарківна ждала-ждала та відразу як повіє: – Чого ото ти одчинила вершу, як хамазей, ти перебрехо ордівська? (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)