перебреха
ПЕРЕБРЕ́ХА, и, ч. і ж., розм. Чоловік або жінка, що завжди говорять неправду.
Шарківна ждала-ждала та відразу як повіє: — Чого ото ти одчинила вершу, як хамазей, ти перебрехо ордівська? (Вас., І, 1959, 281).
Словник української мови (СУМ-11)