перебутий
ПЕРЕБУ́ТИЙ¹, а, е.
1. Прикм. до перебу́ти¹.
Хороблива уява, зворушена недавно перебутою сценою, бентежила всю його душу (І. Франко);
Спав [Гоголь] до самого Гамбурга – кілька годин, винагороджуючи себе за безсонні ночі, перебуті перед тим у тяжких думках (О. Полторацький).
2. у знач. прикм. Який минув, пройшов і т. ін.
І встають передо мною Перебуті вкупі дні, Як дорогою сумною Ми брели по чужині... (П. Грабовський);
// у знач. ім. перебу́те, того, с. Пережите.
Після перебутого страшенно хочеться жити Васі. Раніше наче і не знав ціни життю, а тепер .. полюбив його, як найпалкішу кохану свою (Ірина Вільде).
ПЕРЕБУ́ТИЙ², а, е, рідко.
Прикм. до перебу́ти².
Перебута година.
Словник української мови (СУМ-20)