перебільшувати
ПЕРЕБІ́ЛЬШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕБІ́ЛЬШИТИ, шу, шиш, док.
1. що. Уявляти що-небудь у більших, збільшених у порівнянні з дійсністю розмірах; бути більшим за уявлюване, бажане; надавати чому-небудь надто важливого значення.
В Юлиному характері була риса – перебільшувати в стократ свої помилки чи невдачі (О. Донченко).
2. що і без дод. Говорячи, передаючи що-небудь, додавати свої міркування, які часто не відповідають дійсному стану речей.
Оксен, знаючи звичку Григора все перебільшувати, мовчав (Григорій Тютюнник);
[Кандиба:] Я маю відповіді з редакцій... [Романюк:] Знаю, не гарячись. Я, може, й перебільшив (О. Корнійчук).
(1) Перебі́льшувати / перебі́льшити [всі] сподіва́ння – показувати результат кращий, ніж передбачалося.
Сахно слухала, як зачарована, вона чекала побачити тут чимало цікавого, але це перебільшило всі її сподівання (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)