перебірки
ПЕРЕ́БІРКИ, рок, мн., розм.
Непотрібні або непридатні для вжитку залишки чого-небудь.
– Всіх добрих коней позабирав Стратіон, а нам залишились перебірки, самі клячі (В. Земляк);
* У порівн. Картопля, хай дрібна, як перебірок, підхарчує; в ній – крохмалець, кисіль зготовити можна, і діти відживуть (В. Барка).
Словник української мови (СУМ-20)