перевозити
ПЕРЕВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., кого, що.
Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь.
Скільки перевозили людей через цю переправу у Велику вітчизняну війну?! (з газ.).
ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПЕРЕВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. переві́з, везла́, ло́; док., кого, що і без прям. дод.
1. Везучи, переправляти через що-небудь, на другий бік чогось.
З тихим плеском, таємничо Плине човник .. Перевозять нас дівчата (Леся Українка);
– Спускайтеся за мною до Бугу, я перевезу човном (М. Стельмах).
2. Везучи, переміщувати з одного місця на інше, змінювати місце розташування.
Він займався фірманкою й наймався перевозити все, чого хто хотів (Н. Кобринська);
– Там працював і мій тягач: коріння виноградних лоз нам перевозить довелось (І. Гончаренко);
Вдовичка вона, сама й хліб косила, ото її полукіпки .. Жаліється, що ні з ким їх перевезти та змолотити (О. Гончар);
// Везучи, переміщувати кого-небудь на інше місце проживання, перебування.
Як перевозили молоду, то скриня, як пуста бочка, торохтіла (Григорій Тютюнник);
Виглядає [Оксана], чи не їде [Ярема] З боярами в гості – Перевезти із келії В хату на помості (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)