перевозити

ПЕРЕВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., кого, що.

Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь.

Скільки перевозили людей через цю переправу у Велику вітчизняну війну?! (з газ.).

ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПЕРЕВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. переві́з, везла́, ло́; док., кого, що і без прям. дод.

1. Везучи, переправляти через що-небудь, на другий бік чогось.

З тихим плеском, таємничо Плине човник .. Перевозять нас дівчата (Леся Українка);

– Спускайтеся за мною до Бугу, я перевезу човном (М. Стельмах).

2. Везучи, переміщувати з одного місця на інше, змінювати місце розташування.

Він займався фірманкою й наймався перевозити все, чого хто хотів (Н. Кобринська);

– Там працював і мій тягач: коріння виноградних лоз нам перевозить довелось (І. Гончаренко);

Вдовичка вона, сама й хліб косила, ото її полукіпки .. Жаліється, що ні з ким їх перевезти та змолотити (О. Гончар);

// Везучи, переміщувати кого-небудь на інше місце проживання, перебування.

Як перевозили молоду, то скриня, як пуста бочка, торохтіла (Григорій Тютюнник);

Виглядає [Оксана], чи не їде [Ярема] З боярами в гості – Перевезти із келії В хату на помості (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевозити — перево́зити дієслово недоконаного виду перевози́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевозити — I перевоз`ити-ожу, -озиш, док., перех. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь. II перев`озити-ожу, -озиш, недок., перевезти, -зу, -зеш; мин. ч. перевіз, -везла, -везло; док., перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевозити — Бог помагає перевізникові, але мусить гребти. Бог помагає тим, хто сам собі помагає. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. перевозити — ПЕРЕВО́ЗИТИ (когось, щось з одного місця в інше); ТРАНСПОРТУВА́ТИ (перев. вантажі); ПРОВО́ЗИТИ (звичайно таємно). — Док.: перевезти, відтранспортува́ти, провезти. Темними ночами осінніми перевозив дід Черемшина на острів партизанів (О. Словник синонімів української мови
  5. перевозити — Перево́зити, -во́жу, -во́зиш; перево́зь, -во́зьте; див. переве́зти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перевозити — ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПЕРЕВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. переві́з, везла́, ло́; док., перех. і без додатка. 1. Везучи, переправляти через що-небудь, на другий бік чогось. З тихим плеском, таємничо Плине човник.. Перевозять нас дівчата (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. перевозити — Перевозити, -жу, -зиш сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Словник української мови Грінченка