перевозити
ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПЕРЕВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. переві́з, везла́, ло́; док., перех. і без додатка.
1. Везучи, переправляти через що-небудь, на другий бік чогось.
З тихим плеском, таємничо Плине човник.. Перевозять нас дівчата (Л. Укр., IV, 1954, 160);
— Вас через річку перевезти? .. Хлопчина, очевидно, вже не раз перевозив радянських бійців і тепер пропонував нам свої послуги (Збан., Ліс. красуня, 1955, 4);
— Спускайтеся за мною до Бугу, я перевезу човном (Стельмах, II, 1962, 200).
2. Везучи, переміщувати з одного місця на інше, змінювати місце розташування.
Він займався фірманкою й наймався перевозити все, чого хто хотів (Кобр., Вибр., 1954, 76);
— Там працював і мій тягач: коріння виноградних лоз нам перевозить довелось (Гонч., Вибр., 1959, 261);
Вдовичка вона, сама й хліб косила, ото її полукіпки.. Жаліється, що ні з ким їх перевезти та змолотити (Гончар, II, 1959, 341);
// Везучи, переміщувати кого-небудь на інше місце проживання, перебування.
Як перевозили молоду, то скриня, як пуста бочка, торохтіла (Тют., Вир, 1964, 23);
Виглядає [Оксана], чи не їде [Ярема] З боярами в гості — Перевезти із келії В хату на помості (Шевч., І, 1963, 129).
ПЕРЕВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., перех. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь.
Значення в інших словниках
- перевозити — перево́зити дієслово недоконаного виду перевози́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перевозити — I перевоз`ити-ожу, -озиш, док., перех. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь. II перев`озити-ожу, -озиш, недок., перевезти, -зу, -зеш; мин. ч. перевіз, -везла, -везло; док., перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перевозити — ПЕРЕВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., кого, що. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь. Скільки перевозили людей через цю переправу у Велику вітчизняну війну?! (з газ.). ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок. Словник української мови у 20 томах
- перевозити — Бог помагає перевізникові, але мусить гребти. Бог помагає тим, хто сам собі помагає. Приповідки або українсько-народня філософія
- перевозити — ПЕРЕВО́ЗИТИ (когось, щось з одного місця в інше); ТРАНСПОРТУВА́ТИ (перев. вантажі); ПРОВО́ЗИТИ (звичайно таємно). — Док.: перевезти, відтранспортува́ти, провезти. Темними ночами осінніми перевозив дід Черемшина на острів партизанів (О. Словник синонімів української мови
- перевозити — Перево́зити, -во́жу, -во́зиш; перево́зь, -во́зьте; див. переве́зти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перевозити — Перевозити, -жу, -зиш сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Словник української мови Грінченка