перевозити

ПЕРЕВО́ЗИТИ (когось, щось з одного місця в інше); ТРАНСПОРТУВА́ТИ (перев. вантажі); ПРОВО́ЗИТИ (звичайно таємно). — Док.: перевезти, відтранспортува́ти, провезти. Темними ночами осінніми перевозив дід Черемшина на острів партизанів (О. Донченко); У порту раз у раз вантажать його товари. Він їх транспортує через Белград (Ю. Смолич); Для селян, які провозили десь на західний торг звичайний набуток своєї праці, такі придорожні села.. ставали страховищем, яке об'їздилося густими ковильними перелогами та лісами (І. Ле). — Пор. I. 1. переправля́ти, I. 2. переправля́ти.

I. ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце), ПРА́ВИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (перев. із сл. духом — дуже швидко); ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ (ведучи, супроводжуючи). — Док.: перепра́вити, переки́нути, перехопи́ти, перевести́, перепрова́дити. Никифор Бичок був приставлений до перевозу. На човні переправляв людей з одного берега на другий (Є. Гуцало); Так і не дав (голова) моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (О. Гончар); Потрібно перекинути на той берег вантаж (А. Хижняк); — Я тебе духом перехоплю човном на той бік (М. Коцюбинський); — Кому можна довірити перевести наші війська на той бік? (О. Гончар). — Пор. I. перево́зити.

ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ (когось, щось — з одного місця в інше, звичайно переборюючи труднощі), ПЕРЕПРОВА́ДЖУВАТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше; ПЕРЕКИДА́ТИ (швидко); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев. транспортні засоби). — Док.: перепра́вити, перепрова́дити, перевести́, переки́нути, перегна́ти. Кордон вони перейшли з однією душею, без майна, надіючись, що його пізніше переправлять контрабандисти (М. Стельмах); Загін має діждатися літаків з Великої землі, одержати вибухівку, боєприпаси і переправити в тиловий госпіталь хворих та поранених (Я. Гримайло); Городяни ховали по будинках поранених і хворих, які повтікали з таборів, лікували їх, перепроваджували до безпечних місць (Ю. Яновський); Вночі, напевно, підійдуть свіжі підрозділи з резерву, які перекидати вдень було б необачно (П. Дорошко); (Вітровий:) Я піду човен пережену (О. Корнійчук). — Пор. перево́зити, 1. передава́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевозити — перево́зити дієслово недоконаного виду перевози́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевозити — I перевоз`ити-ожу, -озиш, док., перех. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь. II перев`озити-ожу, -озиш, недок., перевезти, -зу, -зеш; мин. ч. перевіз, -везла, -везло; док., перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевозити — ПЕРЕВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., кого, що. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь. Скільки перевозили людей через цю переправу у Велику вітчизняну війну?! (з газ.). ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок. Словник української мови у 20 томах
  4. перевозити — Бог помагає перевізникові, але мусить гребти. Бог помагає тим, хто сам собі помагає. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. перевозити — Перево́зити, -во́жу, -во́зиш; перево́зь, -во́зьте; див. переве́зти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перевозити — ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПЕРЕВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. переві́з, везла́, ло́; док., перех. і без додатка. 1. Везучи, переправляти через що-небудь, на другий бік чогось. З тихим плеском, таємничо Плине човник.. Перевозять нас дівчата (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. перевозити — Перевозити, -жу, -зиш сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Словник української мови Грінченка