перевозити

Бог помагає перевізникові, але мусить гребти.

Бог помагає тим, хто сам собі помагає.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевозити — перево́зити дієслово недоконаного виду перевози́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перевозити — I перевоз`ити-ожу, -озиш, док., перех. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь. II перев`озити-ожу, -озиш, недок., перевезти, -зу, -зеш; мин. ч. перевіз, -везла, -везло; док., перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевозити — ПЕРЕВОЗИ́ТИ, ожу́, о́зиш, док., кого, що. Везучи, по черзі перемістити, переправити куди-небудь усіх, багатьох або все, багато чого-небудь. Скільки перевозили людей через цю переправу у Велику вітчизняну війну?! (з газ.). ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок. Словник української мови у 20 томах
  4. перевозити — ПЕРЕВО́ЗИТИ (когось, щось з одного місця в інше); ТРАНСПОРТУВА́ТИ (перев. вантажі); ПРОВО́ЗИТИ (звичайно таємно). — Док.: перевезти, відтранспортува́ти, провезти. Темними ночами осінніми перевозив дід Черемшина на острів партизанів (О. Словник синонімів української мови
  5. перевозити — Перево́зити, -во́жу, -во́зиш; перево́зь, -во́зьте; див. переве́зти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перевозити — ПЕРЕВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ПЕРЕВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. переві́з, везла́, ло́; док., перех. і без додатка. 1. Везучи, переправляти через що-небудь, на другий бік чогось. З тихим плеском, таємничо Плине човник.. Перевозять нас дівчата (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. перевозити — Перевозити, -жу, -зиш сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Словник української мови Грінченка