перевікувати

ПЕРЕВІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

Прожити певний час, вік.

Я вже свій вік перевікувала (із журн.).

Значення в інших словниках

1. перевікувати — перевікува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перевікувати — -ую, -уєш. Док. до вікувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перевікувати — Перевікува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. перевікувати — Перевікува́ти, -ку́ю, -єш гл. Прожить жизнь.  Словник української мови Грінченка