переглянутий
ПЕРЕГЛЯ́НУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перегля́нути.
Один [корінець] скидається на другий, один такий, як другий, так наче всі ті переглянуті вже купи були одним довгим, безконечним корінцем (М. Коцюбинський);
Гість узяв Борисові зошити й, не дивлячись, поклав їх на столі, поверх переглянутих батькових (І. Багряний);
// перегля́нуто, пред.
– Подивимось ще по других хатах. Треба, знаєте, щоб усе було переглянуто... (Панас Мирний).
2. у знач. прикм. Який переглянуто.
Неясно пригадалися найкращі героїні перечитаних романів, переглянутих кінофільмів (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)