переглянутий
ПЕРЕГЛЯ́НУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до перегля́нути.
Один [корінець] скидається на другий, один такий, як другий, так наче всі ті переглянуті вже купи були одним довгим, безконечним корінцем (Коцюб., І, 1955, 208);
Весь світ завалений.. ще не переглянутими (!!!) книжками (Л. Укр., V, 1956, 313);
// перегля́нуто, безос. присудк. сл.
— Подивимось ще по других хатах. Треба, знаєте, щоб усе було переглянуто… (Мирний, IV, 1955, 383).
2. у знач. прикм. Який переглянуто.
Неясно пригадалися найкращі героїні перечитаних романів, переглянутих кінофільмів (Ле, Міжгір’я, 1953, 15).
Словник української мови (СУМ-11)