перегнилий

ПЕРЕГНИ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до перегни́ти.

В куті, також майже зовсім у воді, купа трісок.., перегнилих на гній (І. Франко);

// у знач. прикм.

Стояла густа і чорна, як дьоготь, вода, що пахла не то мазутом, не то терпкуватим душком перегнилої вільхової кориці (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. перегнилий — перегни́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перегнилий — див. гнилий  Словник синонімів Вусика
3. перегнилий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перегнити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перегнилий — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю).  Словник синонімів української мови
5. перегнилий — ПЕРЕГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перегни́ти. В куті, також майже зовсім у воді, купа трісок.., перегнилих на гній (Фр., II, 1950, 14); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах
6. перегнилий — Перегни́лий, -а, -е Перегнившій.  Словник української мови Грінченка