перегнилий
ПЕРЕГНИ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до перегни́ти.
В куті, також майже зовсім у воді, купа трісок.., перегнилих на гній (І. Франко);
// у знач. прикм.
Стояла густа і чорна, як дьоготь, вода, що пахла не то мазутом, не то терпкуватим душком перегнилої вільхової кориці (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегнилий — перегни́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- перегнилий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
- перегнилий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перегнити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегнилий — ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Словник синонімів української мови
- перегнилий — ПЕРЕГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перегни́ти. В куті, також майже зовсім у воді, купа трісок.., перегнилих на гній (Фр., II, 1950, 14); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
- перегнилий — Перегни́лий, -а, -е Перегнившій. Словник української мови Грінченка