перегнилий

ГНИЛИ́Й (зіпсований гниттям); ПОГНИ́ЛИЙ, ПРІ́ЛИЙ, ЗІПРІ́ЛИЙ (ЗОПРІ́ЛИЙ рідше), ПЕРЕПРІ́ЛИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ діал. (під дією вологи й тепла); ГНИЛУВА́ТИЙ, ГНИЛЕ́НЬКИЙ, ПРІЛУВА́ТИЙ (трохи, в одному місці й т. ін.); ПЕРЕГНИ́ЛИЙ (повністю). Від одного гнилого яблука увесь віз згниє (прислів'я); Погниле дерево скрипки розсипається трухою (Н. Рибак); В селі стояв запах трухлого дерева, прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (С. Чорнобривець); В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін); Біля груби і скрізь під стелею сушилися на мотузках зопрілі онучі і подерта солдатська білизна (З. Тулуб); Пахне пліснявою, перепрілою хвоєю й грибами (О. Донченко); Підлегле борошно (Словник Б. Грінченка); Тараня була дуже давня, лежана, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький); На стежці лежала гниленька слива (Ю. Яновський). — Пор. трухля́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегнилий — перегни́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. перегнилий — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  3. перегнилий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перегнити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перегнилий — ПЕРЕГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до перегни́ти. В куті, також майже зовсім у воді, купа трісок.., перегнилих на гній (І. Франко); // у знач. прикм. Стояла густа і чорна, як дьоготь, вода, що пахла не то мазутом, не то терпкуватим душком перегнилої вільхової кориці (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  5. перегнилий — ПЕРЕГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перегни́ти. В куті, також майже зовсім у воді, купа трісок.., перегнилих на гній (Фр., II, 1950, 14); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах
  6. перегнилий — Перегни́лий, -а, -е Перегнившій. Словник української мови Грінченка