перегорожа

ПЕРЕГОРО́ЖА, і, ж.

1. Пліт, що переділяє подвір'я, город і т. ін. на частини.

Ставити перегорожу.

2. Те саме, що перегоро́дка 1.

Поряд із класичною формою V ст., що зберігає тектоніку та основні елементи декору римського композита, у передвівтарних перегорожах та ківоріях використовувався скорочений варіант капітелі – з одним ярусом листя, а окремі вироби VI ст. ускладнені зображенням тварин – головами баранів та фігурами орлів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. перегорожа — перегоро́жа іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. перегорожа — див. перешкода  Словник синонімів Вусика
3. перегорожа — -і, ж. Пліт (див. пліт 1)), що переділяє подвір'я, город і т. ін. на частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перегорожа — Перегоро́жа, -жі ж. Изгородь, передѣляющая дворъ огородъ и т. п. на части.  Словник української мови Грінченка