перегравати
ПЕРЕГРАВА́ТИ, раю́, рає́ш, недок., ПЕРЕГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. що. У певній послідовності або багато разів грати в яку-небудь гру, на музичних інструментах, на сцені.
Артистка переграла всі драматичні та ліричні ролі старого репертуару (з мемуарної літ.);
Перегравши кілька пісень, звичайно співав [Юрчик] (В. Гжицький).
2. тільки док., що і без дод. Закінчити грати; відіграти (у 2 знач.).
Музика переграла і стихла (Панас Мирний).
3. кого. Грати в яку-небудь гру, на музичних інструментах, на сцені довше або вправніше за кого-небудь.
[Тетяна:] Заграйте, дідусю, такої, щоб я досхочу натанцювалася. [Явдоким:] Колись не таких танцюристих перегравав (М. Кропивницький);
Змагалися музиканти – хто кого переграє, пехлевани, перетягуючи канатом одні одних, моряки і яничари, видираючись на гладенькі стовпи, намащені лоєм або намилені, акробати, що стрибали через єгипетський обеліск і кам'яні стовпи (П. Загребельний).
4. що і без дод. Грати в яку-небудь гру, на музичних інструментах, на сцені ще раз, повторно або заново, по-іншому.
Перегравати на біс.
5. що і без дод. Грати на сцені, надмірно виявляючи, підкреслюючи які-небудь почуття.
– Вам зовсім не йде обрана вами роль... Або ви її дещо переграєте (М. Руденко);
Актор переграє.
6. тільки док., без дод. Те саме, що переброди́ти².
Пиво переграло (Сл. Б. Грінченка);
* Образно. – Менше б ото говорив. А засилав би старостів. Дівчина, як вино, ждать довго не буде, переграє (І. Цюпа).
7. перен., кого, що. Щось змінити, переінакшити способи й методи яких-небудь дій.
Йому вдалося переграти опонентів;
Ситуацію вирішили переграти: поховання відбудеться за православним обрядом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)