перегравати

ПЕРЕГРАВА́ТИ, раю́, рає́ш, недок., ПЕРЕГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. перех. У певній послідовності або багато разів грати в яку-небудь гру, на музичних інструментах, на сцені.

Артистка переграла всі драматичні та ліричні ролі старого репертуару (Минуле укр. театру, 1953, 71);

Перегравши кілька пісень, звичайно співав [Юрчик] (Гжицький, Опришки, 1962, 175).

2. тільки док., перех. і неперех. Закінчити грати; відіграти (у 2 знач.).

Музика переграла і стихла (Мирний, III, 1954, 263).

3. перех. Грати в яку-небудь гру, на музичних інструментах, на сцені довше або вправніше за кого-небудь.

[Тетяна:] Заграйте, дідусю, такої, щоб я досхочу натанцювалася. [Явдоким:] Колись не таких танцюристих перегравав (Кроп., V, 1959, 170);

Радянські спортсменки у відмінному стилі переграли своїх суперниць і здобули перемогу (Веч. Київ, 24.IV 1961, 3).

4. перех. і без додатка. Грати в яку-небудь гру, на музичних інструментах, на сцені ще раз, повторно або заново, по-іншому.

5. перех. і без додатка. Грати на сцені, надмірно виявляючи, підкреслюючи які-небудь почуття.

— Вам зовсім не йде обрана вами роль… Або ви її дещо переграєте (Руд., Вітер.., 1958, 60);

Актор переграє.

6. тільки док., неперех. Те саме, що переброди́ти².

Пиво переграло (Сл. Гр.);

*Образно. — Менше б ото говорив. А засилав би старостів. Дівчина, як вино, ждать довго не буде, переграє (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 208).

Словник української мови (СУМ-11)