перегулювати

ПЕРЕГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.

1. що і без дод. Гуляти (у 1–3 знач.) більше, ніж можна, ніж дозволено.

– Військова дисципліна, – зітхнув лейтенант. – Я й так боюсь запізнитись. Один день перегуляв дома з товаришами (О. Копиленко);

// Гуляти всюди, в багатьох місцях.

Перегуляти на всіх весіллях.

2. що. Гуляючи, не працюючи, не навчаючись, проводити якийсь час.

– Перегуляй, сину, дома зиму і літо, а там я у школу віддам (Панас Мирний);

// Бути незасіяним (про поле, землю і т. ін.).

Пар невигідний, бо поле цілий рік перегулює (з наук. літ.).

3. без дод., розм. Залишатися яловою (про корів).

Як правило, перерослі телиці з рекордною живою вагою часто перегулюють (із журн.).

Значення в інших словниках

1. перегулювати — перегу́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перегулювати — -юю, -юєш, недок., перегуляти, -яю, -яєш, док. 1》 перех. і без додатка. Гуляти (у 1-3 знач.) більше, ніж можна, ніж дозволено. || Гуляти всюди, в багатьох місцях. 2》 перех. Гуляючи, не працюючи, не навчаючись, марнувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перегулювати — ПЕРЕГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕГУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. перех. і без додатка. Гуляти (у 1-3 знач.) більше, ніж можна, ніж дозволено. — Військова дисципліна, — зітхнув лейтенант. — Я й так боюсь запізнитись.  Словник української мови в 11 томах