передгрозовий
ПЕРЕДГРОЗОВИ́Й, а́, е́.
Який передує грозі або має місце, буває, відбувається перед грозою.
Коли відцвітають ніжно-рожеві, як небо перед сходом сонця, троянди, тоді розкриваються червоні, немов жар, а потім наступає черга жовтогарячих, як передгрозовий захід (С. Чорнобривець);
Якось враз над городом знялась курява й завертівся передгрозовий вихор (М. Хвильовий);
Коли, випереджаючи хмару, у виселок заскочили з розгону ошаленілі передгрозові вітри, збиваючи на вулиці куряву та нахиляючи верхівки дерев, я зрозумів, що мій час настав (Б. Антоненко-Давидович);
Дихалося приємно, думки приходили до свідомості якісь ніжні й ласкаві, мов спалахи передгрозових зірниць (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)