передержувати

ПЕРЕДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., розм., кого, що.

1. Держати, тримати щось де-небудь довше, ніж слід.

Передержувати фотографію у проявнику;

Гарячою окалиною несе... Мабуть, ковалі передержали залізо в горні... (В. Малик).

2. Тримати когось де-небудь протягом певного часу.

Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива – я вичуняла; та була така квола, що лікар не пораяв з осені віддавати мене до інституту, а передержати хоч зиму дома (Панас Мирний).

3. заст. Переховувати десь кого-, що-небудь.

Колись на Яхрема скрізь подейкувано, що він крадене передержує (Б. Грінченко);

На раду зібралися старші [вихованці] .. Вирішили – днів з скілька передержать Мишка потайки в [дитячому] будинку (С. Васильченко);

Ліза кинулася скликати зичливців сусідів, що, сподіваючись на майбутню щедру дяку, тихенько передержували буржуйські корови та пару ще не конфіскованих коней (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. передержувати — переде́ржувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передержувати — див. перебільшувати  Словник синонімів Вусика
3. передержувати — -ую, -уєш, недок., передержати, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Держати, тримати щось де-небудь довше, ніж слід. Передержувати фотографію у проявнику. 2》 Тримати когось де-небудь протягом певного часу. 3》 заст. Переховувати десь кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передержувати — ПЕРЕХО́ВУВАТИ (надавати комусь притулок, рятуючи від переслідування; зберігати протягом короткого часу крадене майно, контрабанду і т. ін.); ПЕРЕДЕ́РЖУВАТИ заст. (речі); ПРИХО́ВУВАТИ, УКРИВА́ТИ (людину). — Док.  Словник синонімів української мови
5. передержувати — Переде́ржувати, -жую, -жуєш; переде́ржати, -де́ржу, -жиш, -жать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. передержувати — ПЕРЕДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Держати, тримати щось де-небудь довше, ніж слід. Передержувати фотографію у проявнику. 2. Тримати когось де-небудь протягом певного часу.  Словник української мови в 11 томах
7. передержувати — Передержувати, -жую, -єш сов. в. передержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо. Шевч. 289. 2) Держать, продержать извѣстное время.  Словник української мови Грінченка