передержувати
ПЕРЕДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Держати, тримати щось де-небудь довше, ніж слід.
Передержувати фотографію у проявнику.
2. Тримати когось де-небудь протягом певного часу.
Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива — я вичуняла; та була така квола, що лікар не пораяв з осені віддавати мене до інституту, а передержати хоч зиму дома (Мирний, IV, 1955, 334).
3. заст. Переховувати десь кого-, що-небудь.
Колись на Яхрема скрізь подейкувано, що він крадене передержує (Гр., II, 1963, 314);
На раду зібралися старші [вихованці].. Вирішили — днів з скілька передержать Мишка потайки в [дитячому] будинку (Вас., II, 1959, 134).
Словник української мови (СУМ-11)