передзвеніти

ПЕРЕДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док.

Перестати дзвеніти; віддзвеніти.

І пісня вже передзвеніла, і зблідли сни мої і мрії... (Уляна Кравченко);

Ще зорі сипалися в роси, Ще не займавсь на сході ліс, А вже передзвеніли коси (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. передзвеніти — передзвені́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передзвеніти — -нить, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передзвеніти — ПЕРЕДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти. І пісня вже передзвеніла, і зблідли сни мої і мрії… (У. Кравч., Вибр., 1958, 133); Ще зорі сипалися в роси, Ще не займавсь на сході ліс, А вже передзвеніли коси (Вирган, В розп. літа, 1959, 50).  Словник української мови в 11 томах
4. передзвеніти — Передзвеніти, -ню́, -ниш гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.  Словник української мови Грінченка