1. Словник української мови у 20 томах

передзвеніти

ПЕРЕДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док.

Перестати дзвеніти; віддзвеніти.

І пісня вже передзвеніла, і зблідли сни мої і мрії... (Уляна Кравченко);

Ще зорі сипалися в роси, Ще не займавсь на сході ліс, А вже передзвеніли коси (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передзвеніти — передзвені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. передзвеніти — -нить, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передзвеніти — ПЕРЕДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти. І пісня вже передзвеніла, і зблідли сни мої і мрії… (У. Кравч., Вибр., 1958, 133); Ще зорі сипалися в роси, Ще не займавсь на сході ліс, А вже передзвеніли коси (Вирган, В розп. літа, 1959, 50). Словник української мови в 11 томах
  4. передзвеніти — Передзвеніти, -ню́, -ниш гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть. Словник української мови Грінченка