передзвеніти
Передзвеніти, -ню́, -ниш
гл. Окончить звенѣть, перестать звенѣть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передзвеніти — передзвені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- передзвеніти — -нить, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передзвеніти — ПЕРЕДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти. І пісня вже передзвеніла, і зблідли сни мої і мрії... (Уляна Кравченко); Ще зорі сипалися в роси, Ще не займавсь на сході ліс, А вже передзвеніли коси (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
- передзвеніти — ПЕРЕДЗВЕНІ́ТИ, ни́ть, док. Перестати дзвеніти; віддзвеніти. І пісня вже передзвеніла, і зблідли сни мої і мрії… (У. Кравч., Вибр., 1958, 133); Ще зорі сипалися в роси, Ще не займавсь на сході ліс, А вже передзвеніли коси (Вирган, В розп. літа, 1959, 50). Словник української мови в 11 томах