передзвонюватися

ПЕРЕДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕДЗВОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док.

1. Дзвонити по черзі з ким-небудь у дзвони.

На дзвіниці передзвонювалися дзвонарі;

// перен. Видавати по черзі дзвінкі, мелодійні, приємні для слуху звуки.

Тихо так, що чути навіть, як передзвонюються жайворонки, зависнувши високими дзвониками над нейтральною смугою (О. Гончар).

2. розм. Дзвонити один одному по телефону.

Вероніка з Ларисою часто передзвонювалися, хоча й бачилися рідко (Є. Кононенко);

Із дружиною бачимося рідко, але передзонюємося щодня (з газ.).

Значення в інших словниках

1. передзвонюватися — передзво́нюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передзвонюватися — див. дзвеніти; дзвонити  Словник синонімів Вусика
3. передзвонюватися — -ююся, -юєшся, недок., передзвонитися, -онюся, -онишся, док. 1》 Дзвонити по черзі з ким-небудь у дзвони. || перен. Видавати по черзі дзвінкі, мелодійні, приємні для слуху звуки. 2》 розм. Дзвонити один одному по телефону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передзвонюватися — ПЕРЕДЗВО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕДЗВОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док. 1. Дзвонити по черзі з ким-небудь у дзвони; // перен. Видавати по черзі дзвінкі, мелодійні, приємні для слуху звуки.  Словник української мови в 11 томах