передирати
ПЕРЕДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. передра́в, дра́ла, ло; і ПЕРЕДЕ́РТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. переде́р, ла, ло; док., що.
1. розм. Розривати що-небудь на дві або кілька частин; переривати.
Якусь хвилину Дністровий блискав на вчителів очима, .. а тоді повільно передер на четверо папірця і кинув його в корзину (Ю. Мушкетик);
// безос.
– Щоб тебе дерло і не переставало, щоб тебе надвоє передерло, як попівську перину (М. Стельмах);
// Роздираючи, пошкоджувати що-небудь.
Іван зняв сорочку і промивав закровавлене [закривавлене] рам'я, котре в тій страшній хвилі передер сукуватий щабель (І. Франко).
2. спец. Обдирати, роздрібнювати зерно усе цілком або більшу частину.
Передирати ячмінь на жорнах.
3. спец. Обдирати, роздрібнювати зерно ще раз, повторно.
Передирати тверді сорти пшениці на крупи.
Словник української мови (СУМ-20)