передиратися

ПЕРЕДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕДРА́ТИСЯ, дере́ться; мин. ч. передра́вся, дра́лася, лося; і ПЕРЕДЕ́РТИСЯ, дере́ться; мин. ч. переде́рся, лася, лося; док.

1. розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися.

2. діал. Сперечатися, сваритися.

Старий Петро гукнув на одну грубу .. дівчину, що .. передиралася з одним хлопцем, щоби принесла із стодоли драбину (О. Кобилянська).

3. Те саме, що де́ртися 2.

Зразу прийшлось передиратися через корчі тернини та дикої рожі, а далі показалися серед мряки кремезні дерева (А. Чайковський);

* Образно. І пам'ять починає працювати пильно, скоро, передираючись через події нинішні, вчорашні, чимраз дальше в минуле (Б. Лепкий).

4. тільки недок. Пас. до передира́ти.

Значення в інших словниках

1. передиратися — передира́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передиратися — -ається, недок., передратися, -дереться; мин. ч. передрався, -дралася, -дралося; і передертися, -дереться; мин. ч. передерся, -лася, -лося; док. 1》 розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися. 2》 діал. Сперечатися, сваритися. 3》 тільки недок. Пас. до передирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передиратися — ПЕРЕДИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕДРА́ТИСЯ, дере́ться; мин. ч. передра́вся, дра́лася, лося; і ПЕРЕДЕ́РТИСЯ, дере́ться; мин. ч. переде́рся, лася, лося; док. 1. розм. Розриватися на дві або кілька частин; перериватися. 2. діал. Сперечатися, сваритися.  Словник української мови в 11 томах