передих
ПЕРЕ́ДИХ, у, ч.
Те саме, що переди́шка.
Тисяцький Михало .. підніс її [чарку] до уст і важко, з передихом, але випив до дна (С. Скляренко).
○ (1) Без переди́ху, у знач. присл. – те саме, що Без переди́шки (див. переди́шка).
Отак зминув [минув] рік, як ми поженилися .. Я працюю та й працюю без передиху (А. Кримський);
(2) З переди́хом, у знач. присл. – те саме, що З переди́шкою (див. переди́шка).
У низинці, затіненій вербами, Овдій Гора п'є з кринички воду, – п'є довго, з передихом, відпочиваючи (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)