передовий
ПЕРЕДОВИ́Й, а́, е́.
1. Який перебуває, діє попереду, в авангарді, найближче до ворога (про війська).
На десятий день передовий роз'їзд побачив у степу двох вершників (П. Панч);
// Розташований попереду, в авангарді, найближче до лінії фронту, до ворога.
Мене мобілізували у військо .. Виявилось – якимось чином на передових позиціях в ролі офіцерів було .. учительство (С. Васильченко);
// у знач. ім. передова́, во́ї, ж. Частина лінії оборони, найближча до ворога.
Комісар і кілька штабних командирів одержали призначення на передову (Д. Ткач);
Артисти виступали перед воїнами на передовій, даючи концерти у надзвичайно тяжких умовах (з наук. літ.).
2. Вищий за інших рівнем свого розвитку.
Передова країна;
Передова наука;
Передові технології;
// Який досяг значних успіхів у роботі і веде за собою інших; найбільш свідомий, ініціативний.
Скажемо тільки, що передові вчені, сходячись на визнанні величезної цінності фольклору, добивались дедалі точнішого й сумліннішого записування (М. Рильський);
Передова теорія;
// Який має прогресивні погляди.
Як передова людина свого часу, Франко уважно стежив за розвитком прогресивної суспільної думки Росії і Західної Європи (з наук. літ.);
// у знач. ім. передови́й, во́го, ч.; передова́, во́ї, ж. Людина, що випереджає інших, домагається найбільших успіхів у роботі.
– Такий, друже, в нашому змаганні закон: вчись у кращого, вчись у передового (С. Журахович);
Як в газеті на портреті Подали передових, – Стала жінка на прикметі І в старих, і в молодих (С. Олійник);
// у знач. ім. передове́, во́го, с. Те, що відзначається прогресивністю.
Усе передове в сучасних методиках викладання потребує активного поширення й впровадження у навчальний процес (з навч. літ.).
3. у знач. ім. передова́, во́ї, ж. Те саме, що Передова́ стаття́.
– Не такий я нероба, як тобі здається .. Газету візьми, – немає номера, щоб коли не передова, то підвал (А. Головко);
Вже не було крикливих шапок у газетах – про сівбу з'являлися лише скромні передові (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)