передражнювач

ПЕРЕДРА́ЖНЮВАЧ, а, ч., рідко.

Той, хто передражнює когось.

Передражнювач виглядав із-за паркана (із журн.);

// заст. Імітатор.

Він мусив бути танцюристом, акробатом, жонглером, передражнювачем, блискучим майстром перевтілення (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. передражнювач — передра́жнювач іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. передражнювач — -а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось. || заст. Імітатор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. передражнювач — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось; // заст. Імітатор. Він мусив бути танцюристом, акробатом, жонглером, передражнювачем, блискучим майстром перевтілення (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 197).  Словник української мови в 11 томах