передражнювач передра́жнювач іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках передражнювач — -а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось. || заст. Імітатор. Великий тлумачний словник сучасної мови передражнювач — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось. Передражнювач виглядав із-за паркана (із журн.); // заст. Імітатор. Він мусив бути танцюристом, акробатом, жонглером, передражнювачем, блискучим майстром перевтілення (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах передражнювач — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАЧ, а, ч., рідко. Той, хто передражнює когось; // заст. Імітатор. Він мусив бути танцюристом, акробатом, жонглером, передражнювачем, блискучим майстром перевтілення (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 197). Словник української мови в 11 томах