передрочитися
ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм.
Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися.
Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)