Великий тлумачний словник сучасної мови

передрочитися

передрочи́тися

-очуся, -очишся, док., розм.

Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. передрочитися — передрочи́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. передрочитися — ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. передрочитися — ПЕРЕДРОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док., розм. Перестати кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про худобу); перестати дрочитися. Передрочившись, він [бичок] підійшов до Івася і, як вірна собака, почав лизати своїм шорстким язиком ноги (Мирний, IV, 1955, 11).  Словник української мови в 11 томах
  4. передрочитися — Передрочи́тися, -чу́ся, -чишся гл. 1) О скотѣ: перестать бѣгать метаться отъ укусовъ оводовъ. 2) Перестать капризничать, бѣситься.  Словник української мови Грінченка